27.03.2018, 17:19

Науковці розповіли, чим живуть та над чим працюють майбутні політологи

Науковці розповіли, чим живуть та над чим працюють майбутні політологи
Науковці розповіли, чим живуть та над чим працюють майбутні політологи

27 березня у Червоній залі Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича зібрались студенти та викладачі з психології та політології з різних міст України. Ми поспілкувались з викладачами вузів про мету конференції, чим живуть та над чим працюють майбутні політологи та які перспективи має молітична наука в умовах сьогодення.


Важливо, аби молодь могла запропонувати свій погляд на модернізацію політичної системи

Галина Щедрова, доктор політичних наук, Університет ім. Альфреда Нобеля (Дніпро)

- Що нині є пріоритертом в науковій діяльності юних політологів?

- Ви знаєте, цей конкурс науковий провоиться вже багато років, дуже важливий для нашого студенства. Оскільки, ми вчені, прагнемо, щоб наші студенти якомога більше і швидше  оперували тією практичною політологічною площиною, яку ми сьогодні спостерігаємо кожного дня буквально, тим самим прирощували нове знання і тому здобували такий рівень самостійного дослідницького навчання, щоб він був придатний для політичних партій, громадських  організацій, інституцій, які діють в Україні та світ, аби вони могли донести свій погляд на модернізацію політичної системи суспільства та світу. Отож, критерії нашого конкурсу - це інноваційність та новизна, креативність досліджень і звичайно ж самостійність.

- Розкажіть, на який аспект політичного життя найбільше зорієнтовані роботи студентів?

- Тематика дуже широка і вона стосується як діяльності політичних партій, політичних інститутів, так і політичним процесам зокрема. І дуже багато новацій, які пов'язані з політичною комунікацією, яка сьогодні є, з міжнародними аспектами політики, з культурними, ментальними аспектами політики. Тобто не можна говорити, що на якийсь напрям політологічний студенти звертають увагу. Дуже багатопроблем піднято, які для нас поки що є новими певною мірою. Студенти дуже націлені на те, аби показати, як треба модеонізувати політичну систему і це дуже добре.


Сьогодні у кожної партії є люди, які "роблять" їм вибори, тому до молодих фахівців часто ніхто не досдухається

Юрій Остапець, доктор політичних наук, Ужгородський національний університет

- До якої проблематики найчастіше звертаються студенти: внутрішньодержавної чи міжнародної?

- Взагалі тут велику роль відіграють особисті уподобання. Та для міжнародної проблематики є, як правило, факультети міжнародних відносин, де цим студенство живе, а спеціальність політологія в собі поєднує комплексне дослідження міжнародних відносин і внутрішньої політики.

- Виходячи із тієї ситуації, яку маємо наразі в країні, чи розвивається якось політична наука?

- Розумієте, розвиток цієї науки взагалі має починатися зі школи. Я завжди підкреслював, що така проблематика, яка пов'язана з громадянською освітою, вона має починатися за школи. Наразі з розвитком політології у нас є проблематика, тому що так складається ситуація. На жаль в свій час предмети, які  торкалися цього шару, який дає дітям знання про нашу українську державність, ментальність, традиції, ці предмети неналежним чином викладалися і в кінці кінців, їх взагалі прибрали. Відповідно, коли буде викладання на рівні школи, тоді можна переходити і до вищої школи. І звичайно, політологія як виникла у нас на початку 90-х років, так і не з'явилося в ній нових спеціалізацій, нічого. Це ткож погано, тому що це звужує практичну направленість людей, які закінчують, а відтак, якщо немає виходу випускника на практику, то й інтерес до спеціальності падає. Та наука ця потрібна і вона має бути. 

- Чи є зараз шанси у студентів реалізувати себе у політології, щоб до них прислухались?

- Це питання дуже складне, комплексне, багато в ньому залежить від розвитку нашого українського соціуму загалом. Тому що якщо не буде відповідних усов у суспільстві, якщо не рухатися в напрямку створення єдиної політичної культури у суспільстві, якщо неналежним чином організовують виборчі процеси, то нікому буде слухати, ці люди не будуть потрібні, як аналітики, прогнозисти, технологи. Тому у нас на сьогодні, як правило, у кожної партії, які, грубо кажучи, "роблять вибори", і навіть коли з'являються люди, котрі висловлюють якесь своє бачення, то до них не дослухаються, бо знають, що все одно це буде не так. Це залежить від розвитку загалом нашого соціуму.

- Як вважаєте, чи можливим є формування самобутньої української політичної культури, чи ми так і метатимемось між сходом і заходом?

- Ми не можемо говорити про якусь виокремішність чи ізоляційність в наш час. Тому що ми все одно пов'язані з ЄС, з Росією. Тому наша культура надзвичайно складна і це потрібно враховувати. А щодо того, що метатися, то ми знаємо, що спочатку була багатовекторна політика, потім орієнтована на Росію, тепер на ЄС. Звичайно треба визначатися і враховувати регіональні політичні практики, таким чином, аби знайти загальний консенсус, бо сьогодні ми різні, але це не значить, що ми не можемо жити так, аби наша держава процвітала.


Існує колосальний кадровий голод, особливо на рівні невеликих міст та ОТГ

Андріана Костенко, доцент, Сумський державний університет, докторантка ЧНУ

- З якою роботою приїхали на конференці, хто був ініціатором?

- Працюючи зі студентами, ми намагаємося з'ясувати їхні наукові інтереси, показати ті актуальні проблеми, процеси та реформи, які сьогодні в Україні відбуваються. У мого студента Дмитра Тарасенка, нинішнього конкурсанта, з'явився інтерес до реформи децентралізації, а точніше до її специфіки на теренах Сумської області. Цей інтерес був викликаний тим, що Дмитро проживає у невеличкому місті поряд з Сумами, де протягом  останніх півроку дуже активно відбувалося об'єднання громади в його місті. Він брав участь в обговоренні створення ОТГ і йому захотілося більш грунтовно, з наукової точки зору розібратися, що ж таке децентралізація, на яких принципах мають формуватися громади в Україні і чому Сумська область лише в останні роки активно включилася в данний процес.

- Інтереси студентів схиляються більше у бік внутрішньополітичної ситуації чи все ж таки глобальних проблем?

- Якщо говорити про студентів, з якими я безпосередньо працюю, то наукові інтереси абсолютно різні. Але я помічаю тенденцію, що насправді сьогодні молоді люди дуже практично мислять, вони мало задумуються над якимись абстрактними поняттями, вони намагаються знайти відповідь на дуже прості і болючі митання, які торкаються їхнього особистого життя. От приклад з об'єднаними громадами. Так само в нас є багато робіт присвячених питанням безпеки, оскільки наша область є прикордонною. Дуже багато студентів цікавиться діяльністю політичних партій. Дуже цікавий проект, який ми буквально минулого тижня презентували:ми проводили атестацію депутатів Сумської міської ради, студенти слідкували за роботою владників, виставляли рейтинги і оприлюднили результати. Нас просто завалили листами на фейсбук депутати, які не розуміли, чому вони на останньому місці і  студенти їм пояснювали, що ж вони робили не так.

Сучасні студенти не мріють і не літають в хмарах. Вони дуже конкретні і мене це тішить, тому що політична наука має бути тим інструментом, який дійсно може змінити політику, місцеву владу на різних рівнях. І тільки через таку практичну роботу і конкретні наукові дослідження  можна цього досягти. У нас немає часу, Україна сьогодні не в тих умовах, щоб ми могли сидіти і філософствувати. Є конкретні проблеми, на які потрібно запропонувати декілька альтернативних рішень, апробувати їх і прийняти оптимальне рішення, яке даватиме максимально ефективний і швидкий результат. Саме в такому руслі має працбвати нині політична наука. Усвідомлення цього факту є і у студентів, і у науковців.

- А чи готові дослухатися нині до молодих дослідників?

- Багато залежить від того, як подавати цю інформацію. От навіть на прикладі атестації депутатів міськради, яка викликала резонанс, так само ми розсилаємо результати інших наших досліджень. Якщо подається не просто критика, а обгрунтовані певні позиції, варіанти вирішення певних проблем, то й дослухатися до такої інформації готові. Можливо, поки що немає налагодженої комунікації. Ми спостерігаємо колосальний кадровий голод в Україні, особливо на рівні невеликих міст, ОТГ, обласних осередків. І саме студенти, могли би в рамках політичної науки виконувати практичні завдання і пропонувати ці рішення органам місцевого самоврядування, політичним партіям. Насправді це сприймається позитивно вже зараз і є перспективи в цьому напрямку.

 



     167


Новини по темі:



avatar